Понеділок 18.05.
Математика
Збірник с. 158 УРОК № 109 (І варіант)
Задача 1/1
Скорочений запис:
За І рейс- 38 м.-? кг
За ІІ рейс - 42 м. - ? кг
Разом -3200кг
План:
1. Скільки всього мішків перевезли за два рейси?
2. Яка вага 1 мішка?
3.-4. Скільки кг перевезли окремо за І рейс і за ІІ ?
Задача 1/3
Скорочений запис:
Хлопчик - 6м.
Дівчинка- 10м., на 400г більше
Подумай:
-чому маса мандарин,які купила дівчинка більша, ніж тих, що купив хлопчик?
- на скільки більше мандарин купила дівчинка, ніж хлопчик?
- яка маса 1 мандарини?
- яка маса мандаринів, що купив хлопчик?
№2
№4
№5
Українська мова
Літературне читання
Прочитай текст.
КАЛИНА ЦВІТЕ ПІЗНО
Жила собі дівчинка Марійка. На цю
осінь вже в третій клас перейшла. Після уроків біжить вона на город, а потім у
сад. Тут Марійка нарве травички для кроликів, опалі яблука позбирає, вичистить
гарбузи, а їхнє насіння покладе сушитися на підвіконня.
Якось покликала її сусідка бабуся
Марина.
— Чуєш, онучко! Я на своїй калині
вже кетяги обламала. Час і тобі пообламувати, бо незабаром дощі почнуться!
Пообламувала дівчинка кетяги
калини і взялася пучечки в’язати. Коли це заходить у двір тітка Ольга. Марійка
хутенько принесла стільця:
— Сідайте, тьотю!
— Та ніколи мені. Їду в місто до
дочки. Вона просить, щоб на цілу зиму
зоставалася. Щось я хворію часто. Ось вам пиріжків принесла. Бувай здорова!
Провела Марійка гостю та й сіла пиріжки їсти. Як же смачно! І
враз дівчинці зробилося соромно-соромно. Згадала, що тьотя Оля все покашлювала,
а вона, Марійка, не дала їй ані жменьки калини. Калина від застуди чи не
найкращі ліки.
Швидко проминула зима. Ось і
весна прийшла з теплими дощами. Облетіли з вишень білі пелюстки, перецвіли яблуні. Лише калина і досі чорніє.
Жодного листочка на всьому кущі. А коли ж вона цвістиме?
Бабуся й каже:
— Бачиш, онучко, недарма калина
завжди цвіте пізно. Наче прислухається, вагається. Всі дерева й трави дуже
чутливі до зла і добра, до людського слова. А калина — особливо! Тобі видніше,
за що вона могла на тебе нагніватись. Щось, мабуть, сталося, що цього року
цвісти не хоче.
— Я починаю здогадуватись... От
якби тітка Ольга додому вернулася! Я для неї три пучки ягід приберегла. А
минулої осені, коли вона заходила до нас, якось не здогадалася з нею
поділитися, — виправдовується дівчинка.
— Бачили Ольгу в місті, навесні
вона знову розхворілася. Ти її не дочекаєшся. А коли надумаєш сама їхати до
неї, то у мене адреса є — ось, візьми.
Ходила Марійка замислена цілий
день, а тоді надумала разом з мамою поїхати до Києва, щоб знайти там тьотю Олю.
— Я перед нею так завинила! —
каже дівчинка мамі. — І перед калиною винна теж, то через мене вона сохне.
За якийсь тиждень приїхали мати з
донькою до міста, пішли до тітки Ольги. Зраділа вона гостям, привітала,
посадила у вітальні й стала розпитувати, які в селі новини. Марійка мерщій і
каже:
— Та все добре, все як було,
тільки моя калина після зими чомусь не оживає. Пам’ятаєте, я вам не вділила
ягід восени? То ось привезла. Візьміть, будь ласка!
Тітка Ольга усміхнулася:
— Та що ти! Такі дрібниці! Та й
мені незручно було просити... Все гаразд, не мучся тим. Сідаймо чай пити!
Наступного дня увечері йшли
Марійка з мамою рідною вулицею. Коли вже до хати підходили, прислухалися — а в
їхньому садку соловейко щебече. Забігла
дівчинка у двір, глянула — калина за одну нічку і зазеленіла, і рясним цвітом
вкрилася.
І відтоді Марійчина калина цвіте
щороку. Знає вже дівчинка, як її доглядати. Половину ягід вона людям роздає. А
як дізнається, що хтось занедужав, то й останніми поділиться.
За Тетяною Майданович
